Статті у пресі про "СонцеСад":

Фундуковий сад – інвестиція у майбутнє.

Ґазета «Сельская жизнь в Украине». Рубрика «Сад» 9 жовтня 2009 р.

Перше, що мне вразило, коли познайомилась з цією незвичайною сімейною парою – їх щирість та оптимізм. По-перше – ці якості на сьогодні зустрічаються все рідше. По-друге – переважно аграрії і ці непрості для сільського господарства часи скаржаться на труднощі (яких дійсно вдосталь), а не роблять позитивні прогнози, як Остап Романович та Любов Ярославівна Михаць, жителі села Жорнівка Києво-Святошинського району. До всього цього варто додати, що подружжя свідомо відмовилось від «комфортного» проживання у столиці, щоб жити у селі «поближче до природи» і планує виростити найбільший на Україні фундуків сад.

- Любов Ярославівна, як і чому ви разом з чоловіком наважились покинути місто, щоб жити на селі?

- Був такий період у Києві, коли можна було легко обміняти квартиру по собівартості на приватний будинок. На щастя ми встигли це зробити. Це зовсім різна якість життя. Квартира – це клітка, в якій ти маєш свій невеликий життєвий простір. А коли виходиш на подвір’я власного будинку, бачиш як квітне сад, як зеленіє все довкола, вдихаєш свіже повітря і душа радіє. Квартира і приватний будинок – просто небо і земля.

- Можливо, Ви родом з села?

- Чоловік – так. А от я виросла у місті і завжди негативно сприймала переїзд до села. У дитинстві проводила лише літні канікули у бабці, яка жила на селі, і ніколи не думала, що колись сама буду займатись рослинами. Тоді, в дитинстві і юності, всі сільськогосподарські роботи здавалися нудними та нецікавими.

Мабуть так буває, що в старшому віці людину тягне до землі. Коли те, що посадив, росте і дарує радість, - ти розумієш, що своїми руками робиш землю хоч на крихітку багатшою і красивішою. І життя в селі тоді не здається тяжким і незатишним. Втім, ми і зараз живемо у комфортному будинку, де все є – просто зараз ми ближче до природи.

- Остап Романович, а хто ви за освітою?

- Ми з дружиною філологи – вчителі французької та німецької мови.

- Чому зацікавилися фундуком?

- Я працюю у торговій фірмі, яка займається імпортом різних товарів з Італії. Часто їздив на закордонні виставки, де й зацікавився фундуковими садами. Крім того, прочитав у вітчизняних ЗМІ, що ця культура має великі перспективи на Україні і вже виведені високоврожайні українські сорти фундука. Коли вирішив його теж вирощувати, то, будучи в Італії, відвідав фірми, які спеціалізуються на цій культурі та побачив, що це не така вже і складна справа. Чотири роки тому ми заклали маточні плантації фундука на розмноження.

- Це досить новий напрямок у сільському господарстві. Чи не занадто це ризиковано?

- Мене завжди тягне до чогось нового. У будь-якій галузі виробництва перший має більше шансів досягнути успіху.

- Дружина підтримує ваші прагнення?

- Так, вона підтримує мене у всьому. Навіть дала назву питомнику наших садових рослин – «СонцеСад».

- Скільки у вас землі?

- Землі у нас багато. Італійці порадили: «Щоб робити серйозний бізнес, а не заробляти собі на життя – треба хоча б 50-100 гектарів. Тільки тоді можна організувати досить потужне механізоване господарство, яке зможе збирати багато фундука». Ми закупили 59 гектарів землі. Але зараз у нас немає достатньо фінансових ресурсів, щоб охопити всю ділянку – потрібні кошти на саджанці, техніку. Тому поки що ми задіяли шість гектарів – це перша плантація-маточник, на якій вирощуємо саджанці фундука для себе та інших.

Розширення виробництва горіхоплідних культур та зростання попиту на їх продукцію на європейському і міжнародному рівні стрімко збільшується і має незворотній характер. В США і Китаї валовий збір горіхів за останнє десятиріччя досяг 550-600 тисяч тон, що в десять разів більше ніж в Україні, а у сусідній Молдові за цей період часу вищезазначений показник збільшився на 70 відсотків. За обсягом внутрішнього споживання  (0,4-1,1 кг плодів горіхів на одну людину) Україна поступається більшості східноєвропейським країнам, а також Франції, Туреччині, Німеччині, Греції і багатьом іншим.

- Яка ваша стратегічна мета?

- Виростити власний фундуків сад та допомогти зробити це іншим бажаючим однодумцям.

- Чи є попит на саджанці фундука?

- Є і великий, ми навіть сьогодні не можемо забезпечити саджанцями всіх бажаючих.

- Яким сортам надаєте перевагу?

- В першу чергу європейським великоплідним сортам фундука, яким підходить український клімат, а особливо лісостеп та полісся. Це сорти: Барселонський, Косфорд, Галле і Варшавський червоний.

- Розкажіть про них детальніше.

- БАРСЕЛОНСЬКИЙ. Високорослий кущ з густою кроною. Горіхи дуже великі, округлі, соковиті та солодкі на смак. Дозрівають в першій половині вересня. Рано починає плодоносити, дуже врожайний та морозостійкий.

ГАЛЛЕ. Сильнорослий, середньої густоти кущ. Горіхи дуже великі, конусовидної форми, дозрівають в другій половині вересня – на початку жовтня. Один з найбільш плодовитих сортів. Плодоносить багато та регулярно. Вимагає хороших запилювачів, таких як Барселонський та Косфорд.

КОСФОРД. Сильнорослий густий кущ. Горіхи великі, продовгуваті, з дуже тонкою шкарлупою (можна розколювати пальцями), достигають в 2-3 декаді вересня. Рано починає плодоносити, дуже врожайний. Його великою перевагою є здатність до самозапилення. Однак із запилювачем (Галле) врожаї вищі. Косфорд є хорошим запилювачем для багатьох інших сортів.

ВАРШАВСЬКИЙ ЧЕРВОНИЙ. Сильнорослий кущ кулястої форми. Горіхи великі, продовгуваті, дуже смачні, дозрівають в другій половині вересня. Надзвичайно декоративний сорти з червоним листям, яке поступово зеленіє влітку, а восени стає жовто-червоним. Запилювач – Галле.

Ці старі сорти прийшли до нас із попередніх століть, і вже добре зарекомендували себе. Зараз ми вводимо їх у реєстр, щоб надалі фермери могли отримати всі документи для отримання відшкодування від держави.

Взагалі у нас значно більше сортів, але надаємо перевагу внесеним у реєстр. Є інші українські сорти фундука, які на жаль зняли з реєстру, та маємо надію, що їх знову поновлять. Також випробовуємо багато закордонних сортів, щоб визначити, як вони плодоносять у наших умовах. Домовляємося з фермерами різних регіонів України, які беруть у нас саджанці, і даємо декілька експериментальних сортів на випробування. Років через десять сорти, які проявлять себе як високоврожайні, дадуть нові можливості фундуководству на Україні.

- Передбачені державні відшкодування?

- Так, на закладку садів держава виділяє значні кошти.

Мова йде про компенсацію прямих витрат за рахунок коштів 1% збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмільництва. Наприклад, садівникам на 2009 рік передбачена підтримка в розмірі 548 млн. грн..

- Чи потребує великого догляду фундуків сад? В чому перевага даної культури?

- Коли саджанці вже закріпились, то великого догляду сад не потребує. В Італії кажуть: «Фундук – це культура для лінивих садівників». Догляд за садом не вимагає особливих зусиль. Це великий плюс – простота догляду, а крім того, ринок в Україні по фундуку абсолютно вільний. У промислових об’ємах його ніхто не вирощує. 99% фундука завозиться до нас із закордону: Грузії, Туреччини, Азербайджану, Італії.

Це дає можливість тим, хто першим закладе плантації, заробити досить великі гроші.

- Чи можете надати деякі рекомендації по посадці та вирощуванню фундука?

- Фундук любить сонце. Плодоносять тільки ті гілки, які добре освітлюються. Тому треба садити фундук, зберігаючи відстань між рослинами 5-6 м (мінімум 4 м). До ґрунту фундук невибагливий, але слід уникати важких глинистих та сухих піщаних ґрунтів. Ґрунтові води повинні бути не ближче 50 см від поверхні ґрунту. В перші роки рекомендуємо щедрий полив.

Фундук не самозапильний! Для запилення потрібен сорт-запилювач. Плодоношення починається на четвертий рік після посадки. При хорошому догляді з куща (дерева) можна отримати 5-7 кг горіхів (в урожайний рік до 10 кг).

Кущ фундука при своєчасному омолодженні живе до 150-180 років не зменшуючи врожайності.

- Якщо вдасться виростити великий сад фундука, то куди подінете врожай?

- Проблем зі збутом не буде. В Україні великий дефіцит горіхів, які продаються по дуже високій ціні (вище ніж, наприклад, в Італії). Головне, щоб горіхи були смачні та великі – мали презентабельний вигляд.

- У вас купують саджанці фундука тільки для власних потреб?

- В основному. Але декілька фермерів взяли по 50-60 саджанців, щоб випробувати як вони себе проявлять на їх ділянках. У випадку успіху планують закласти сад на багато гектарів.

- Яку літературу можете порадити садівникам, які вирішили спробувати вирощувати фундук?

- У 2008 році була видана досить об’ємна книга «Фундук» за редакцією члена-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук, професора І.С. Косенка – одного з ведучих науковців України по даному напрямку. Він керує дендропарком «Софіївка» і дуже давно займається темою ліщини і фундука. Книжка дуже цікава і дає можливість глибоко вникнути в тему, зрозуміти всі аспекти вирощування фундука і його біологію. Це найкраща книга, яка була видана за останнє десятиліття. У ній підсумовано не тільки український, а й зарубіжний досвід.

- Де на Україні найкраще ростуть фундуки?

- Найкращі умови там, де найбільша волога. В першу чергу це Прикарпаття і Закарпаття, а також інші західні області Украхни. Добрі умови також у інших областях – лісостепу та полісся. В інших регіонах він також буде рости, але при умовах хорошого поливу. Наприклад, в степу займатися вирощуванням фундука без поливу не має жодного сенсу.

- А на Київщині?

- Тут можна вирощувати фундук, причому без поливу. Але влітку буває сильна спека, коли обов’язково потрібно організувати полив. Можливо не так часто, але він потрібен. Наприклад, останніми роками літа були дуже сухі. Особливо добрий полив буде потрібний в перші роки після висадки рослин.

- Як довго зберігається врожай фундука?

- Цілий фундук зберігається кілька років. Але якщо його розлущити, то через місяць він починає втрачати смакові якості. Тому є фірми, які завозять на Україну фундук цілим, потім лущать на переробних фабриках та продають. Інший вихід – пакувати лущені горіхи у вакуумну упаковку: без доступу повітря вони довго зберігають свої смакові якості.

- Чи є у вас однодумці?

- Знаю точно, що на Україні є люди, які вже заклали фундукові сади на десятки гектарів. Але ці сади ще дуже молоді. В Польщі, наприклад, вже 4000 гектарів засаджено фундуком і процес іде. Це сусідня з нами країна, яка має ті самі кліматичні умови що і наші полісся та лісостеп (західна та центральна Україна). Почали вирощувати фундук у Австралії, Південноафриканській республіці, Чилі, Аргентині.

- Горіхівництвом можна займатися лише на 7% поверхні земної кулі, і саме на території України це можливо.

- В Італії багато аграріїв займається вирощуванням фундука?

- Взагалі небагато. Все залежить від регіону. В одних, які спеціалізуються на цій культурі (вирощують фундук століттями), це одна із основних культур. Селяни люди дуже консервативні і саме в тих регіонах, де найбільший досвід вирощування цієї культури, вона розвивається. Раніше фундук вирощували тільки в горах, бо там найбільші опади. Але зараз ці підприємці (оскільки це високорентабельне виробництво) скуповують землі в долинах. Буває навіть, що викорчовують оливкові гаї, а на їх місце саджають фундукові, тому що вони більш рентабельні. Фундук зараз дуже дорогий.

- Наскільки корисний фундук?

- Знаю, що науковці називають його серед найбільш здорових культур для раціону. Для корисного раціону українцям треба вживати більше олії з ненасиченими кислотами. Велика кількість їх в оливковій олії, та вона закордонна, дорога і тому недоступна для більшості українців. А якщо вирощувати масово фундук, то його олія має багато спільних характеристик з оливковою. Буквально сьогодні я спілкувався з науковцем, що твердить, що саме фундукова олія зробить раціон українців більш здоровим.

Для мене це ще один стимул – вводити дану культуру в масове виробництво. Крім того, думаю, з часом люди на кожному городі захочуть мати фундук, бо він надзвичайно корисний дітям та людям похилого віку. Зараз батьки купують дітям горішки на ринку, а їх ціна майже 100 гривень за кілограм. Далеко не кожен може це собі дозволити. Висадивши кущ фундука зараз, через певний час з нього можна мати 5-7 кілограмів горіхів на рік – це достатньо для сім’ї. В багатьох селах майже у кожного господаря росте волоський горіх. Думаю, років через десять так будуть рости і фундуки.

- Які садові культури, крім фундука, вирощуєте?

- Ми спеціалізуємось і на ягідних культурах: смородина, порічка, ожина безколючкова, малиноожина, малина жовта ремонтантна, чорниця високоросла (голубика), брусниця, калина та інші. Також ми займаємось декоративними рослинами. Пробуємо себе в різних напрямках. Можливо, з часом скристалізується нова ідея.

- Як ви вважаєте - чи можна селянину вижити, працюючи виключно на землі?

- Однозначно – так. Людина, працюючи на землі, може жити цілком заможно: на рівні з тими, хто живе у місті і працює на фабриці чи якійсь фірмі та отримує за це зарплатню. Так само сьогодні у підприємців малого, середнього та вищого рівня є можливість закласти великі сади, щоб мати з цього хорошу віддачу. Але один мінус – це довгострокова інвестиція. Наприклад, перший врожай фундука треба чекати чотири роки. Поки фундук росте, у міжряддях можна висаджувати інші культури, наприклад, ягідні (більшість  з яких на перший або другий рік дають врожай – смородина або малина) і мати вигоду. Тим часом фундук буде рости і набирати масу. Більш-менш промисловий врожай фундука можна отримати лише на шостий рік.

Таміла АНТОНЕНКО.

Саджанці поштою – «СонцеСад». Вул. Молодіжна, 11, с. Жорнівка, Києво-Святошинский р-н, Київська обл.., 08143. Тел.: (044) 221-69-38, 8(050) 330-64-80, 8(067)230-97-01,

www.s-sad.com, e-mail: info@s-sad.com

 

Сонце-Сад (С) 2009