Статті у пресі про "СонцеСад":

Мільйон з горішка

Журнал "Агробізнес сьогодні". Рубрика «актуально», №6, березень 2008 р.


Сто гектарів ліщини може зробити українця мільйонером.

В Україні намітилася позитивна тенденція до закладання садів промислового значення. Не пасуть задніх і підприємці, що цікавляться горіхом, зокрема фундуком (ліщиною). Для того, аби розібратися, які все ж існують  проблеми на шляху становлення бізнесу фундука в Україні, газета «Агробізнес сьогодні» звернулася до підприємця Остапа МИХАЦЯ, який у горіховій справі працює вже три роки. Цей киянин, заклавши сад і маточний розсадник фундука лише на кількох гектарах, у найближчі роки розширить плантацію вже до 50 і каже, що мінімальною, з погляду  доходів, які для нього цікаві, є площа не менше 100 га, яку і сподівається зайняти вже найближчим часом.
Спілкувалася Валентина Олійник.


- Пане Остапе, чому, на вашу думку, фундук є перспективнішою культурою для Україии, адже для нас вона не традиційна, на відміну від, скажімо, волоського горіха?

- Причини, з яких я зайнявся вирощуванням саме фундука, дві. Ще за радянських часів українські науковці, займаючись виведенням нових сортів і вирощуванням  фундука на невеликих експериментальних плантаціях, довели перспективність вирощування цього горіха на території нашої країни. Результати дослідів засвідчили, що є низка сортів, які в умовах України можуть давати високі врожаї, подеколи набагато вищі від тих, що отримують у Туреччині (там середня врожайність сягає 10 ц/га). По-друге, показовим для нас є досвід сусідньої Польщі. Там кілька років поспіль посиленно впроваджують  цю культуру, маючи товарні плантації, врожайність яких сягає 20 ц/га. І оскільки кліматичні умови Польщі подібні до українських, це свідчить про те, що у нас  досить великі перспективи.

- А яка рентабельність цього горіха?

- На сьогодні фундук вважається дуже дорогим і ціна на нього у світі тенденційно зростає. Наприклад, у вітчизняних супермаркетах за нелущений  правлять не менше 40 грн/кг (150 г лущеного коштують 21 грн. – Авт.). Звичайно, фермер, продаючи оптовикам свій врожай, за таку ціну його не збуде, але 10-20 грн/кг – це вже дуже вигідно. Навіть якщо приватник з одного га збере 10 ц і продасть по 10 грн./кг, то отримає вже 10 тис.грн. А якщо матиме сорти кращої селекції і збере 20 ц/га, то, продавши по 20 грн, отримає прибуток у 40 тис. Моя майбутня плантація у 100 га, навіть якщо збувати горіхи за мінімальною оптовою ціною на 100 га може дати прибуток у 1 млн.грн.

- З чого розпочався ваш бізнес? Чули, ви маєте розсадник  цього горіха…

- Все почалося з публікації в одній газеті. Йшлося про вирощування фундука в Туреччині і про те, що, маючи  схожі кліматичні умови, чому б його не вирощувати в Україні… Матеріал написала людина, яка там щойно побувала і, зізнатися, хоча тема мене дуже захопила, особливого значення я тоді не надав. Уже згодом, цікавлячись декоративними садовими рослинами, знайшов велику кількість літератури про фундук. А також дізнався, що в Україні давно створено власні сорти, які повністю  пристосовані до вітчизняних кліматичних умов і при цьому плодоносять  не гірше, ніж сорти іноземної селекції. Але проблема у тому, що процес підготовки цих сортів закінчився із розпадом Радянського Союзу. Після цього гроші на науку держава практично не виділяла, тому жодні наукові досягнення не впроваджувалися, власне, як і не висаджувалися промислові сади. Навпаки – їх почали по силенно вирубувати…

Тепер почалося відродження . Невдовзі знімуть мораторій на землю сільськогосподарського призначення і розпочнеться її продаж. Люди вже думають, що можна робити з великими площами не лише у плані короткострокових культур, а й садівництва. Закономірно, що коли йдеться про промислові сади фундука, спостерігатиметься і великий попит на самі саджанці.

- А як справи у галузі розсадництва фундука?

- Займатися цим можуть лише науково-дослідні інститути, оскільки жоден із вітчизняних сортів цього горіха не введено до Державного реєстру сортів рослин. Відтак, і говорити про ринок збуту неправомірно, оскільки його, по суті, не існує. Тому і виходить, що всі, хто на сьогодні займається вирощуванням саджанців фундука в Україні, роблять це нелегально, або напівлегально…

- Хіба Асоціація виробників горіхів не лобіює ваші інтереси?

- Нещодавно про створення такої організації і справді заявили, але вона наразі не функціонує. Реєстрація – тривалий процес. Справа лобіювання вимагає відповідного фінансування, а в горіховому сегменті «крутих мільйонерів» поки що немає.

Стосовно ж засобів, які б могли поліпшити ситуацію загалом, то, на мою думку, нині бракує інформації: окреслення поблем, пропозиції щодо їхнього вирішення, тощо. Книг про фундук, як, до речі, і про волоський горіх, що були видані в Україні в останні роки (або ж перевидані старі), знайти дуже важко. Звичайно, можна піти у наукову бібліотеку імені Вернадського, де всі ці видання є. Але фермеру чи, як кажуть, «простій людині» туди потрапити важко. А тому вся фахова інформація для нього закрита…

Мені простіше, оскільки звик працювати в бібліотеках (я філолог за освітою), маю з цього питання чималу бібліотеку багатьма мовами… Ось і з’ясовується, що фундук в Україні – новина. Всі знають, що таке ліщина, але чи рентабельно її вирощувати, де ця культура найкраще росте, як плодоносить, тощо – ні…

- Наскільки сорти вітчизняної селекції можуть бути конкурентоспроможними?

- Оскільки садів промислового насадження фундука в Україні досі не закладали, прогнозувати досить складно. На дослідних станціях зазвичай мала кількість дерев, і її для правильних розрахунків недостатньо, тому вони не зовсім достовірні. Якби кожного сорту науковці на дослідних станціях мали щонайменше по гектару, тоді можна було б обговорювати це більш предметно. Натомість виробники самі придивляються до сортів, відстежують їхні якісні і кількісні характеристики. Я не виключення. Наприклад, у літературі знайшов інформацію тільки про один український сорт, який стовідсотково гарантує бланшування плоду горіха.

Стосовно інших – планую дослідити, зробивши розрахунки вже у найближчі роки. Прикро, але по деяких з українських сортів інформації взагалі дуже мало, як, до речі, досі відкритими лишаються питання щодо запилювачів, генетичної сумісності сортів, тощо.

- На вашу думку, чому досі в Держреєстрі немає жодного вітчизняного сорту фундука?

- Раніше не було великої зацікавленості цією культурою. А тепер, коли зацікавлення є, різко (вдесятеро) піднялися розцінки з введення сортів у реєстр та підтримки їх у ньому. Є сорти, що вважаються основними, і до кожного із них потрібно підбирати відповідний запилювач. Вони зазвичай ідуть у комплексі – десять (звичайних) саджанців і один запилювач. Відтак, сорти-запилювачі на перспективу вже менш рентабельні, ніж представники звичайних сортів.

І коли ставляться умови, що треба заробляти гроші на матеріалі, то науковий інститут спершу добре подумає, чи вводити у реєстр сорт, який є лише запилювачем. Адже його потенційно мало купуватимуть, а віддача, закономірно, буде не швидко. Відтак, науково-дослідні інститути, не маючи належного фінансування, не вводитимуть подібні сорти. А це негативно впливатиме на розвиток галузі…

Водночас, за моєю інформацією, невдовзі у реєстрі з’являться нові сорти фундука.

ФОП Михаць О.Р.
Саджанці ліщини (фундука) та ягідних культур.
Тел.: (067) 230-97-01, (050) 330-64-80


Точка зору щодо

…мораторію
«Садівництво – довгострокова інвестиція. І якщо людина закладає сад на землі, яка сьогодні ще в орендній власності, то не виключено, що завтра цей договір буде розірвано. Відтак, поки заборона продажу земель сільськогосподарського призначення діятиме, ризикувати мало хто захоче. Одна справа, якщо ти сієш, наприклад, пшеницю, і раптом виникають певні проблеми, то після збору врожаю наступного року поле можеш і не засівати. А якщо ти посадив сад, то навіть через 2-3 роки перенести його в інше місце чи викорчувати буде неможливо – втрачається час і великі гроші. Тому питання власності на землю для садівників конче важливе».

…місця вирощування
«У промислове плодоношення фундук входить вже на 6 рік. Крім того, цей горіх не вибагливий до рівня кислотності ґрунтів (pH від 6 до 7,6) і може рости практично будь-де, хоча все ж не любить важких глинистих і дуже піщаних земель».

…способу розмноження саджанців
«У товарному виробництві, як правило, саджанці розмножують вегетативним способом – вертикальними або горизонтальними відводками. Це значно простіший і швидший спосіб, всі інші – менш рентабельні і складніші»

…поливу
«Природний ареал для фундука там, де досить високий рівень опадів – 800 мм. А тому залежно від кліматичної зони, зрошення може бути обов’язковим, або ж – ні. Щоправда, на більшості території України полив у більшій чи меншій кількості все ж буде потрібний, і, як дослідили в науково-дослідному господарстві інституту садівництва УААН, вже є сорти, які в умовах українського лісостепу можуть плодоносити до 27 ц/га і без поливу»

…форми плода
«У більшості країн займаються вирощуванням лише кулястого сорту фундука. Зокрема тому, що такий горіх легше лущити, пропускаючи крізь лущильні машини, буде менше відходів. А у подовгуватих сортів ядро під час лущення почасти розбивається, втрачаючи свій естетичний вигляд, а отже, й вартість».

…ринку збуту готової продукції
«Для України це, звичайно, шоколадна індустрія, як досить посиленно розвивається. Є тут і одна важлива вимога – бланшування. Вона передбачає відділення тоненької плівки, яка лишається на плоді під час просмажування вже лущеного ядра. У довідниках зазначається, що з вітчизняної селекції такий сорт є лише один, стосовно інших – нічого немає… Всі фабрики для свого виробництва ввозили і ввозять цей горіх із закордону».

 

Сонце-Сад (С) 2009